Я – педагог. Моє покликання навчати учнів. У роботі намагаюсь створити такі умови для розвитку особистості, за яких розкриваються унікальні здібності властиві кожній дитині. Прагну, щоб учні стали повноправними громадянами, готовими до всіх труднощів дорослого життя, щоб вони не лише виживали в цьому світі, а й стали щасливими, жили повноцінним, продуктивним, змістовним життям, стали успішними.

А щоб бути успішною людиною в сучасному суспільстві, недостатньо володіти певною сумою знань у тій чи іншій галузі. Важливо, щоб дитина, яка закінчує школу і йде у доросле життя, не була пасивним об’єктом впливу, а могла самостійно знайти потрібну інформацію, обмінятися думками щодо певної проблеми з іншими людьми, брати участь у дискусії, знаходити аргументи і контраргументи, виконувати різноманітні ролі. Компетентний випускник початкової школи – учень , який має високий рівень мотивації, характеризується високою навчальною й соціальною активністю, готовністю до самостійної розумової діяльності.

Практика моєї роботи показала, що усвідомлення ситуації успіху самим учнем, розуміння її значущості виникає тільки після здолання дитиною своєї боязкості, невміння, незнання, психологічного ураження та інших видів труднощів.

Кожна дитина має до чогось певні здібності. Моє завдання — відшукати найменші пагінці таланту, розвивати їх. Адже в майбутньому трудовому житті стануть у пригоді: міцна пам'ять, гостре око, хороший смак, образне мислення.

«Роби як ми, роби краще нас» — ось девіз уроків з використанням технології критичного мислення. Створення ситуації успіху, віра в дитину та вираховування її індивідуального стилю діяльності найбільш продуктивно впливає на мотивацію навчальної діяльності учнів, які згодом діють за сценарієм «переможця». А саме: «Я сьогодні кращий, ніж учора!» Тільки таким чином можна забезпечити умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення.

Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, з уроку в урок, з року в рік. Не можна виділити чіткий алгоритм дій учителя з формування критичного мислення в учнів. Але можна виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення.

Урок критичного мислення має певну структуру та складається з 5 основних етапів

- Розминка.

Теплий психологічний клімат сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу.

- Обґрунтування навчання.

Навчальний матеріал засвоюється краще, якщо учні розуміють його конкретну практичну значимість для кожного з них

- Актуалізація

Плануючи цей етап уроку, я ставлю перед собою такі питання: яким чином організувати процес оцінювання учнями власних знань з теми, яку вивчатимуть на уроці? Яким способом залучити учнів до формулювання цілей навчання та очікуваних результатів? Як стимулювати пізнавальну активність молодших школярів щодо вивчення певного навчального матеріалу?

На цьому етапі я використовую такі вправи:
1) порушена послідовність
На дошці записано вірш Д.Павличка «Школа» з порушеною послідовністю рядків. Діти в парах читають вірш по черзі і намагаються відновити його.
2) передбачення
На дошці записано назву оповідання Л.Вахніної «Кордон». З’ясовується значення слова кордон. Діти в групах обговорюють, про що йтиметься в тексті, використовуючи ключові слова: сусід по парті; біла риска, ручки немає, чиста парта.
3) створення асоціативного куща
Перед читанням оповідання В.Сухомлинського «Як Наталя у Лисиці хитринку купила» дітям ставиться запитання: «Що ви знаєте про лисицю?». Усі відповіді дітей фіксуються. На дошці з’являється запис:

живе у лісі, руда шорстка , хижий звір, лисиця, улеслива ,хитра , полює вночі і вдень.
4) дискусія в групах
При вивчені теми «Сонце – джерело світла і тепла» дітям пропонується обговорити в групах проблемне питання: «Яка зірка світить вдень, а не вночі?». Всі варіанти відповідей фіксуються на дошці.
5) «мозкова атака»
Перед опрацюванням оповідання «Хліб» Т.Коломієць учням дається завдання за 1 хвилину записати на аркуші паперу все, що вони знають про хліб. Після чого це питання обговорюється з сусідом по парті і робиться спільний висновок.
- Усвідомлення змісту

На цьому етапі уроку важливо не допустити втрати учнями інтересу до вивчення теми, викликаного на першому етапі, підтримати та зберегти їхню пізнавальну активність.

Плануючи цей етап я ставлю перед собою питання: яким чином організувати процес одержання учнями нової інформації та підтримати при цьому їхню пізнавальну активність?

Під час усвідомлення змісту я використовую такі вправи:
1) система позначок «поміч»
Для усвідомленого читання тексту привчаю дітей користуватися позначками: «+» - це я знаю; «-» - цього не знаю; «!» - це цікаво. Після чого колективно складається таблиця:

Речі, які знали	Речі, про які дізналися
+	-

2) читання тексту з передбаченням розвитку подій
Оповідання Г.Демченко «Калина» поділено на 4 частини. Після читання кожної частини ставляться запитання: «Що, на вашу думку, буде далі?», «Як розвиватимуться події далі?», «Чим закінчиться оповідання?».
3) взаємні запитання
Часто пропоную учням придумати до тексту низку запитань і задати їх однокласникам.
4) реакція читача
Після самостійного опрацювання вірша В.Лучука «Крокодилів урок» йде обговорення питання: «Чому грачок, гусачок, жабенятко і поросятко по-різному називали свого вчителя?»
- Рефлексія .

На цьому етапі учень аналізує виконання поставлених завдань і досягнення цілей, заявлених на початку уроку.

Плануючи завершальний етап уроку, я ставлю перед собою питання: як допомогти учням «привласнити» нову інформацію? Як учні зможуть використати знання та вміння, набуті на уроці, у реальному житті? Як спрямувати їх на пошук відповідей на ті запитання, що залишилися відкритими?

Підсумковий етап містить такі підетапи:
1.Установлення фактів (що сталося?).
2.Аналіз причин (чому це сталося?).
3.Планування дій (що робити далі?).
Прийоми, які сприяють міркуванню, такі:
1) речення з відкритим кінцем
Після опрацювання вірша Д.Павличка «Мамина рука» діти повинні закінчити речення: «Для мене мама…»
2) інтерв’ю
Хтось з учнів призначається кореспондентом, який бере інтерв’ю у героя чи героїв твору. Наприклад, бесіда з котом ( з казки «Сильніше за силу»): «Навіщо Ви спіймали горобця?», «Чому Ви не виконали його прохання?», «Як сталося, що горобець полетів?», «Чи зрозуміли Ви, що ж сильніше за силу?».
3) запис наприкінці уроку кількох рішень про найважливішу або найцікавішу ідею
Наприклад, після вивчення теми «Термометр» діти підводили підсумок «Чому в термометрах не використовують воду?». На дошці з’явилися такі рішення: 1.Тому що вода під впливом сонячних промінів може випаровуватись.2.Тому що взимку вода може замерзнути і перетворитися на лід. 3.Коли перегорнеш термометр , вода може перелитися. Далі йде обговорення припущень.
4)різнорівневе тестування
5) сенкан
Така форма роботи не тільки сприяє покращенню емоційного стану школярів, а й дає змогу перевірити, як учні запам’ятали найважливіші поняття теми, розвиває вміння узагальнювати вивчений матеріал. Складаючи сенкани, учні перетворюють нові знання на власні. Цей вид краще застосовувати з 3 класу.

Тема ( іменник)

Опис ( прикметник)

Дія ( дієслово)

Ставлення, почуття з приводу обговорюваного.

Перефантазування сутності ( синонім, узагальнення підсумок)

Н – д ( разом)

Разом з дітками вчимося записувати підсумки у вигляді вірша з 5 рядків. Наприклад: Вода.
Прозора, холодна.
Ллється, біжить, тече.
Без неї неможливе життя.
Голуба планета.
       Насправді, в методичній літературі пропонується безліч різних видів роботи, вправ, націлених на розвиток мислення учнів. Головне – вміло застосовувати їх на практиці, спонукати учнів до активної діяльності. Дуже важливо, щоб учні зрозуміли, що навіть найменший самостійний крок на шляху розв’язання проблем є важливим!
        Учні початкових класів здатні осягнути критичне мислення на тому рівні вишуканості думки, що відповідає їхньому вікові. Вони з радістю беруть участь у розв’язанні складних проблем та виявляють свою спроможність у прийнятті рішень.

                                        Висновки
       В основі розвитку критичного мислення лежать уміння і навички загально мовленнєвого та загально пізнавального характеру. Моє завдання   – раціонально поєднувати різні рівні пізнання у навчанні залежно від теми уроку; спиратися на метод чергування прийомів організації навчально – пізнавальної діяльності, що в свою чергу забезпечує підтримку постійного інтересу на уроці, вироблення в учнів уміння критично ставитися до будь-якої інформації.
           Запроваджуючи технологію критичного мислення, переконалася, що зміст навчального предмета засвоюється набагато краще, підвищується рівень навчальних досягнень, адже дана методика розрахована не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук шляхів її вирішення, що сприяє формуванню життєвих компетенцій.

Отже, критичне мислення – процес розгляду ідей з багатьох точок зору, відповідно до їх змістовних зв’язків та порівняння з іншими ідеями. Критичне мислення допомагає навчатися через те, що дитина бачить, чує, робить, відчуває. Воно допомагає вдумливо читати, виражати свої думки вголос і на папері. Воно вчить дітей самостійно міркувати. Ще Конфуцій говорив: « Навчання без міркування – марна праця!». Саме тому очевидна життєва необхідність критичного мислення для вітчизняної освітньої системи, основним завданням якої є підготовка дітей до усіх труднощів дорослого життя, здатними вижити й бути успішними.
А формула успіху проста:
- вміти самостійно вчитися і працювати з джерелами інформації;
- мати особисту точку зору і вміти її аргументувати;
- вміти бачити проблеми;
- вміти застосовувати свої знання для розв’язання життєвих проблем;
- мати культуру спілкування.

Список використаних джерел

1. Ярош Г.О., Седова Н.М. Сучасний урок у початковій школі. – Харків: Основа, 2004. – С. 5–11.
2. Телячук В.П., Лесіна О.В. Інноваційні технології в початковій школі. – Харків: Основа, 2007. – С.24-36.
3. Кірпота Н. Емпіричні й теоретичні методи навчання як засіб розвитку критичного мислення// Рідна школа. – 2001. - №4.
4. Лабенко О. Розвиток критичного мислення в середніх загальноосвітніх закладах// Рідна школа. – 2001. - №4.
5. Марецька Н. Компетенція чи компетентність: що ми формуємо у молодших школярів// Початкова школа. – 2007. - №9.
6. Сиротенко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. – Харків: Основа, 2003. – С.5-8.
7. Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П. Критичне мислення. Як цього навчати.-
Харків: Основа, 2007. – С.7-9.

с. Василівка. Василівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Досвід роботи